Оцифровані ресурси

Газетні публікації

Книги та статті
  • Данилевский Г. П. Знакомство с Гоголем [Електронний ресурс] : (из лит. воспоминаний) / Г. П. Данилевский. – Х. : ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2008. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ru.calameo.com/books/00476164190450c1d4755. – Оригінал: Данилевский Г. П. Знакомство с Гоголем [Текст] : (из лит. воспоминаний) / Г. П. Данилевский // Данилевский Г. П.  Сочинения. В 24 т. – 8-е изд. – СПб., 1901. – Т 14. – С. 92–127.
Мемуари Григорія Петровича Данилевського (1829–1890) «Знайомство з Гоголем» були опубліковані в журналі «Исторический вестник» в 1886 році. Незважаючи на те, що ці спогади охоплюють дуже короткий відрізок часу, вони детально освітлюють низку істотних епізодів останнього року життя М. В. Гоголя, деякі живі риси його вдачі. Спогади складаються з двох частин. Перша розповідає про особисті зустрічі Г. П. Данилевського з М. В. Гоголем. Друга частина – нарис про подорож на батьківщину Гоголя, здійснену Данилевським через два з половиною місяці після смерті Миколи Васильовича. Він описує зустріч із рідними письменника і відтворює їх розповіді про нього.


  • Стория о Господе и о земле [Електронний ресурс] : (к воспоминаниям о Гоголе) / [предисл. Г. П. Данилевского]. – Х. : ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2008. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ru.calameo.com/books/004761641067f446729a9. – Оригінал:  Стория о Господе и о земле [Текст] : (к воспоминаниям о Гоголе) / [предисл. Г. П. Данилевского] // Данилевский Г. П.  Сочинения. В 24 т. – Изд. 8-е. – СПб., 1901. – Т. 14. – С. 128–135.
«Стория о Господе и о земле», опублікована як доповнення до спогадів про Гоголя, – це легенда, що цікавила Гоголя і була записана після його смерті Данилевським.



Сумцов Микола Федорович (1854–1922) – відомий фольклорист, історик літератури і мистецтва, громадсько-культурний діяч. Все життя і діяльність М. Ф. Сумцова пов’язані з Харковом і Харківським університетом. «Справжній орач широкого перелогу на ниві українознавства» (за висловом І. Я. Франка), він присвятив низку виступів і статей питанням творчості й вшанування М. В. Гоголя. У 1902 році Сумцов як професор історико-філологічного факультету університету, гласний міської думи і голова міської училищної комісії брав активну участь у підготовці і проведенні заходів, присвячених 50-літтю з дня смерті В. А. Жуковського і М. В. Гоголя. Тут приводяться окремі роботи із збірки М. Ф. Сумцова «В. А. Жуковський і М. В. Гоголь».


  • Єфименко О. Національне роздвоєння в творчості Гоголя [Електронний ресурс] / О. Єфименко. – Х. : ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2008. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ru.calameo.com/books/0047616410210c54c9543. – Оригінал: Єфименко О. Національне роздвоєння в творчості Гоголя [Текст] / О. Єфименко // Літ.-наук. вісн. – 1903. – Т. 22, кн. 5. – С. 85–99 (2-га паг.).
Єфименко Олександра Яківна (1848–1918) – історик, етнограф, педагог, перша в Російській імперії жінка, яка здобула науковий ступінь почесного доктора історії. З 1879 до 1907 року жила у Харкові. Саме в цей період, під час роботи в Харківському історико-філологічному товаристві яскраво проявився її науковий хист. В 1902 році вона написала дві статті, присвячені творчості М. В. Гоголя. Представлена тут робота спочатку була надрукована російською мовою в журналі «Вестник Европы» (1902, кн. 7).
 




  • Овсянико-Куликовский Д. Н. Гоголь [Електронний  ресурс] / Д. Н. Овсянико-Куликовский. – Х. : ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2008. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу:  https://ru.calameo.com/books/0047616412ccaeffb7bf6. – Оригінал: Овсянико-Куликовский Д. Н. Гоголь [Текст]  / Д. Н. Овсянико-Куликовский. – Изд-е 2-е, доп. – СПб. : тип. товарищества «Обществ. польза», 1907. – 232 с. – (Б-ка «Светоча»).
Літературознавець, критик, історик культури Дмитро Миколайович Овсянико-Куликовський (1853–1920) у 1888–1905 роках обіймав посаду професора кафедри російської словесності Харківського університету. Саме у харківський період своєї діяльності, застосовуючи до художньої літератури психологічний метод, розроблений на основі принципів іншого визначного харківського філолога О. О. Потебні, вчений зосередив свою увагу на дослідженні творчості великих російських письменників, зокрема М. В. Гоголя. У 1903 році побачила світ монографія «Гоголь», що є, за висловом Овсянико-Куликовського, «опытом психологического диагноза известных сторон натуры, ума, дарования и гения Гоголя». Представлене тут друге видання доповнене розділами «Вступ», де подається біографічний нарис і огляд літературної діяльності Гоголя, і «Додаток», в якому наведений огляд джерел і найважливіших посібників для вивчення життя і творчості письменника.
 

  • Пактовский Ф. Г. Николай Васильевич Гоголь. Его жизнь, деятельность и творчество [Електронний  ресурс] : чтение в сред. шк. : к 100-летию со дня рождения великого писателя / Ф. Г. Пактовский. – Х. : ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2008. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ru.calameo.com/books/00476164198ff57da44d1.  – Оригінал: Пактовский Ф. Г. Николай Васильевич Гоголь. Его жизнь, деятельность и творчество [Текст] : чтение в сред. шк. : к 100-летию со дня рождения великого писателя / Ф. Г. П. (Ф. Г. Пактовский ?). – Х. : изд. кн. магазина «Нового времени» А. С. Суворина, 1909. – 43 с. – Авторство встановлено на основі аналізу літ. джерел.
Це видання було підготовлене та вийшло друком у Харкові до 100-річчя від дня народження М. В. Гоголя. В дні святкування ювілею його безкоштовно дарували учням старших класів харківських гімназій. А за криптонімом «Ф. Г. П.» сховався Федір Георгійович (Єгорович) Пактовський (1856–1922), який з 1906 до 1917 року був директором Другої харківської чоловічої гімназії і брав активну участь у проведенні гоголівського ювілею. Ф. Г. Пактовський був відомий як автор досліджень творчості А. П. Чехова, В. Г. Короленка, О. К. Толстого, а також як активний діяч на ниві естетичного виховання учнів.


  • Баженов Н.  Г. Ф. Квитка как вдохновитель Гоголя [Електронний  ресурс] : к вопр. о лит. заимствовании / Н. Баженов. – Х. : ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2008. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ru.calameo.com/books/0047616412746cb0f5dba. – Оригінал: Баженов Н. Г. Ф. Квитка как вдохновитель Гоголя [Текст] : к вопр. о лит. заимствовании / Н. Баженов. – Х. : тип. А. М. Суханова и А. М. Иванова, 1916. – 25 с.
Микола Михайлович Баженов (1885–1962) – випускник Харківського університету, мовознавець, літературознавець, педагог, завідувач мовознавчих кафедр харківських вузів, автор підручників і посібників з російської мови для шкіл і філологічних факультетів – тривалий час досліджував творчість Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, у тому числі його зв’язок із творчістю М. В. Гоголя, як, наприклад, у роботі «Г. Ф. Квітка як натхненник Гоголя: До питання про літературне запозичення», яка тут публікується.
 




  • Айзеншток И. Я. К вопросу о литературных влияниях [Електронний ресурс] : (Г. Ф. Квитка и Н. В. Гоголь) / И. Я. Айзеншток. – Х. : ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2008. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу:  https://ru.calameo.com/books/004761641529592cf367a. – Оригінал: Айзеншток И. Я. К вопросу о литературных влияниях [Текст] : (Г. Ф. Квитка и Н. В. Гоголь) / И. Я. Айзеншток // Изв. отд-ния рус. яз. и словесности Рос. Акад. наук. – 1923. – Т. 24. – С. 23–42.
Відомий літературознавець Ієремія Якович Айзеншток (1900–1980), який з 1916 по 1934 роки вчився і працював у Харкові, присвятив одне із своїх досліджень питанню запозичення сюжету «Ревізора». У XXIV томі «Известий отделения русского языка и словесности Российской Академии наук» за 1919 рік (1923 рік видання) була опублікована його стаття «До питання про літературні впливи (Г. Ф. Квітка і М. В. Гоголь)», що підводила підсумок усіх попередніх досліджень і давала цьому питанню, на думку автора, окончательное разрешение.
 

  • Єрофіїв І. Новий рукопис Гоголя  [Електронний ресурс] : (з рукопис. від. Музею Слобід. України) / І. Єрофіїв. – Х. : ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2008. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу:  https://ru.calameo.com/books/004761641977f408a24fc. – Оригінал: Єрофіїв І. Новий рукопис Гоголя : (з рукопис. від. Музею Слобід. України) / І. Єрофіїв // Червон. шлях. – 1926. – № 2. – С. 175–176.
Журнальна публікація Івана Федоровича Єрофієва (1882–1953), письменника і літературознавця, на той час співробітника Музею Слобідської України в Харкові, є повідомленням про невідомий доти рукопис М. В. Гоголя «Из книги: Лествица, возводящая на небо»,  який зберігався серед паперів М. Грибановського, близького до сім’ї родичів письменника Бикових.





  • Синельников М. М. Із думок М. М. Синельникова до постановки «Ревізора» [Електронний ресурс] / М. М. Синельников. – Х. : ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2008. - Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://ru.calameo.com/books/0047616415596e279ff1f. – Оригінал: Синельников М. М. Із думок М. М. Синельникова до постановки «Ревізора» [Текст] / М. М. Синельников // Синельников М. М. Спогади. – К., 1975. – С. 116.
Майже чверть віку тривала творча співпраця видатного діяча російської сцени, народного артиста УРСР Миколу Миколайовича Синельникова (1855–1939)  з театрами Харкова. Цей допис вперше було надруковано в газеті  Харківського театру російської драми в день його відкриття 17 листопада 1933 року. Саме з вистави «Ревізор» у постановці М. П. Петрова новоутворений театр розпочів свою діяльність.


  • Берлин В. Д. Гоголь глазами Репина [Електронний ресурс] / В. Д. Берлин. – Х. : ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 2008. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу:  https://ru.calameo.com/books/0047616419f2c838a4a49. – Оригінал: Берлин В. Д. Гоголь глазами Репина [Текст] / В. Д. Берлин // Берлин В. Д. Приглашение к тайне. – Х., 1995. – С. 37–40.  
У центрі зацікавлень харківського краєзнавця Валерія Давидовича Берліна (1938) – яскраві сторінки біографії відомих діячів культури і мистецтва, що пов’язані з Харківщиною. Він є автором багатьох історико-краєзнавчих і культурологічних розвідок, які побачили світ як окремими виданнями, так і в місцевій пресі. Наведена тут публікація – глава з книги «Запрошення до таємниці», яка містить низку нарисів з історії культурного середовища Харкова кінця ХІХ – середини ХХ ст.